Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фоя

Фоя, фої, ж. Вѣтви хвойнаго дерева. Желех. Шух. І. 176. Cм. хвоя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФОЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФОЯ"
Бризкина, -ни, ж. = бризка. Мнж. 176.
Запоря́д нар. Одинъ за другимъ. Вх. Лем. 416.
Заскавуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Завизжать. Заскавучали... собаки. Стор. МПр. 111. Нехай тільки руки зложу, заскавучиш ти, як цуцик. Ном. № 3594.
Мужикі́в, -ко́ва, -ве 1) Мужику принадлежащій. 2) Мужнинъ. Тільки гріє моє здоров'є мужикове подвор'є. Мет. 332.
Напога́нити Cм. напоганювати.
Пілть, -ті, ж. = півть. Подол. г.
Позернитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Уродить съ хорошимъ зерномъ. Добре ж, як позерниться добре гречка. Кролев. у.
Понастачати, -ча́ю, -єш, гл. Доставить, приготовить (во множествѣ).
Увольнити Cм. увольняти.
Шмерка, -ки, ж. Раст. Pinns Рісеа L. ЗЮЗО. І. 131.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФОЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.