Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виточувати

Виточувати, -чую, -єш, сов. в. виточити, -чу, -чиш, гл. 1) Выцѣживать, выцѣдить, проливать, пролить. Ми сами потонемо в тій крови, що з їх виточим. Стор. МПр. 90. Якими ж я гіркими заплакала! Скільки ж я їх виточили! Г. Барв. 364. 2) Выгрызать, выгрызть (о мышахъ, червяхъ). Миші виточили дірки в хлібі. 3) Точить, выточить (на токарномъ станкѣ). Шух. І. 304. 5) Выкатить (изъ сарая). Я виточу висага і в нього запряжу. 6) — брехню. Врать, соврать. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИТОЧУВАТИ"
Гицелів, -а, -е. = гицельський.
Дойни́ця, -ці, ж. = дійниця. Мет. 212. Млр. я. сб. 269. Мет. 341. Ум. дойничка.
Отрута, -ти, ж. Отрава, ядъ. Мет. 90. 88. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ном. № 11559. Ом. Отрутонька. Чуб. V. 879.
Ошварь, -рю, м. = обаполокъ. Желех.
Полковничок, -чка, м. Ум. отъ полковник.
Смудитися, -джуся, -дишся, гл. Жариться, печься. Там (у пеклі, в печі) душі ся смудили і чорти їх мішали желізними кочергами. Гн. II. 252.
Ткачів, -чева, -ве Принадлежащій ткачу.
Уповивати, -ваю, -єш, сов. в. уповити, -в'ю́, -єш, гл. Обматывать, обмотать, завернуть, запеленать. Вповила добре мішок рядном. І в китайку вповила. Н. п.
Хлівище, -ща, м. Ув. отъ хлів.
Цмоктати, -кчу, -чеш, гл. = смоктати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИТОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.