Відманити Cм. відманювати.
Люди́ний, -а, -е. = людинячий. Знайшов у полі ногу — дрібнесеньку — та й думаю: чи людиная се нога? Чи з людей ся нога?
Машта́к, -ка́, м. = мастак. Всяк маштак своє зна. У Мирнаго казакъ называетъ маштаками крѣпостныхъ.
Оле! меж. Ахъ, охъ! Оле ж, скільки там товклося за столами писарів!
Пекати, -каю, -єш, гл. Отстранять кого-либо, говоря пек. А то що такого! — каже бідак та пекає: «пек, осина!»
Пелена, -ни, ж.
1) Подолъ рубахи. Вареники варила, та й пелену спалила.
2) Выступъ крыши надъ стѣною. Судж. у. Ум. пелінка, пеліночка.
Просторо нар.
1) Просторно. Ти казав — тісно буде, аж воно зовсім просторо.
2) Подробно, обширно, обстоятельно (излагать).
Фоя, фої, ж. Вѣтви хвойнаго дерева. Cм. хвоя.
Холибати, -баю, -єш, гл. Колыхать. Щось так ніби рантух над головов мені холибає.... А все то висше, то низше мені понад голову.
Цуп! меж. Цапъ! Цуп-луп та й в кишеню.
