Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хворост

Хворост, -ту, м. Хворостъ. Св. Л. 157. Лежить під хворостом та й крутить хвостом. Ном. стр. 293, № 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРОСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРОСТ"
Вербонька, вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Вірити, -рю, -риш, гл. 1) Вѣрить. Не вірь, то звір: хоч не вкусить, то злякає. Ном. № 4309. 2) Давать въ долгъ. Не вірять шинкарі горілки. О. 1862. X. 32.
Годити, -джу, -диш, гл. Угождать, помогать. Старому та хорому годи завше як малому: Ном. № 8085. Як Бог годить, то й мокре горить. Ном. Годить, як болячці. Ном. № 4488.
Заквасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Запереть, посадить. Закували хлопця молодого та в тюрму заквасували. Шевч. 454.
Злотечко, -ка, с. Ум. отъ злото.
Иноземний, -а, -е. Иноземный, иностранный. Заводить усе в своїх домах по иноземному. К. Гр. Кв. VII.
На́мальнар. Маловато. Намалі вже стало люду. О. 1862. IV. 87. У нашому селі намаль землі. Харьк. у.
Нетряний, -а, -е. Покрытый непроходимымъ лѣсомъ. Оце ж втікаймо, царю Наливаю, за нетряну тіснину. К. ЦН. 242.
Протюпати, -паю, -єш, гл. Пройти мелкими шажками; проѣхать медленно.
Розмівка, -ки, ж. = розмова. Розмівка не така, удача не така. Г. Барв. 408.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВОРОСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.