Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хилятися

Хилятися, -ляюся, -єшся, гл. 1) Качаться, колебаться, шататься. Вітер повіває — сосна ся хиляє. Гол. І. 192. Яка ти бліда, аж страшка і хиляєшся. Г. Барв. 532. Хилялись, як п'яна. К. ЧР. 156. 2) Наклоняться. Як візьмеш хиляться, то аж спина болить. Черк. у. З) Шататься, слоняться. А жіночка московкою всюди хиляєтьвя — і по жидах, і по панах.... боса. Шевч. 529. Проміж оселею хилявся, тини переступав, ховався. Котл. Ен. V. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 397.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИЛЯТИСЯ"
Борознувати, -ную, -єш, гл. Бороновать. Сєм синов оре, сєм борознує. Чуб. V. 821.
Довганя, -ні, ж. = Веретільник. Вх. Пч. II. 16.
Закоси́ти Cм. закошувати.
Запанібра́та нар. Фамильярно.
За́чужа нар. Вчужѣ. Зачужа жаль. Ном. № 2255.
Лісни́чиха, -хи, ж. Жена лѣсничаго.
Нездужатися, -ється, гл. безл. Нездоровиться. Так щось нездужається мені.
Огневий, -а, -е. Огневой. Стор. МПр. 72.
Перти, пру, преш, гл. 1) Переть, напирать; гнать. Як забрала своє військо, як заняла ті коні, як узяла перти — вигнала з води. Рудч. Ск. і. 88. 2) Двигаться, идти. Все дальш у пекло пру та пру. Стор. МПр. 47. Як комашня пруть на Запорожжє. Стор. МПр. 115. 3) Выпирать, выпереть. Задихавшись, мов з його перло дух. Г.-Арт. (О. 1861. III. 84)
Роздзяплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. роздзяпитися, -плюся, -пишся, гл. Раскрываться, раскрыться, разинуться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.