Випірати, -раю, -єш, сов. в. виперти, -пру, -преш, гл.
1) Выпирать, выпереть, выталкивать, вытолкать, вытискивать, вытиснуть. Вербові дрова, а козиний кожух, то й випре дух.
2) Вытѣснять, вытѣснить, заставить уйти. Притиківну випер у місто служити. Я думав, що з його й дуту випре сю ніч.
Дзиндзоо́кий, -а, -е. Близорукій. Та в нас дівка була дзиндзоока.
Дити́нний, -а, -е. Дѣтскій, рябячій.
Знаряддя, -дя, с. Орудіе. І Господь його ізбавить од ловецького знаряддя. Котляреський... був тільки знаряддям українського світогляду.
Літа́ння, -ня, с. Летаніе. Ой гиля, сизі голубоньки, на високе літання. Повчу я молодих орлят літання. Ум. літаннячко.
Пелеханя, -ні, ж. = пелеханка. Ой у млині два камені, — і один не меле, відібрала пелеханя сокола від мене.
Повередитися, -джуся, -дишся, гл. Повредить себя, надорваться.
Почвалати, -ла́ю, -єш, гл. Пойти, побресть. До дому почвалав. До річки почвалав.
Пшенишнище, -ща, с. = пшеничище.
Різничити, -чу, -чиш, гл. = різникувати. Я різничу, торгую мнясом — тим мене і прозивають різником.
