Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хоровитий

Хоровитий, -а, -е. = хоробливий. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОВИТИЙ"
Божатися, -жаюся, -єшся, гл. ? Божайся, Боже! Волынь.
Відійматися, -маюся, -єшся, гл. Разставаться. Не клопоч мені голови, бо я і так клопіт маю, від роду ся відіймаю. Pauli.
Грома́донька, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Загостри́ти, -ся. Cм. заго́стрювати, -ся.
Зазо́рений, -а, -е. Заподозрѣнный. Левч. 44.
Маценя́, -ня́ти и мацінча́, -чати, с. Очень маленькій горшокъ. Ум. маценятко.
Нави́передки нар. = наввипередки.
Пихорнути, -ну, -не́ш, гл. Сильно толкнуть. Як пихорне́ його. Мир. ХРВ. 65.
Похороння, -ня, с. = похорон. Скілько хто хотів, стілько за похороння й брав. ЗОЮР. II. 288.
Трупоїд, -да, м. Червь, поѣдающій трупы. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.