Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хорота

Хорота, -ти, ж. = хворота. Вх. Лем. 479.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОТА"
Брячка, -ки, ж. Пряжка. Вх. Лем. 481.
Зчарувати, -рую, -єш, гл. Околдовать. Треба брата зчарувати. Гол. І. 207. Вона ж мене зчарувала. Рудан. І. 18.
Кріпка, -ки, ж. Куропатка. Вх. Зн. 29.
Марцівки́, -вок, ж. Цыплята, вылупившіеся въ мартѣ.
Побабувати, -бу́ю, -єш, гл. Позаниматься акушерствомъ. Коли вдова побабувала, то їй вже не можна ійти заміж. Мнж. 155.
Прісний 2, -а, -е. 1) Прѣсный. 2) Въ сказкахъ: чужой, посторонній. Царь... сховався під ліжко. Прилітає змій, ввійшов в палац: «Фе, фе! прісна кість смердить!» — Та де там тобі, — каже панна, — тут прісна кість узялась? Сюди прісного чоловіка і ворон кости не занесе. Чуб. II. 209.
Розчепнутися, -ну́ся, -нешся, гл. Разстегнуться. Корсет розчепнувся. Кв. II. 127. «
Старостити, -рощу, -стиш, гл. Быть сватомъ. Вх. Лем. 470.
Упокоювати, -ко́юю, юєш, сов. в. упоко́їти, -кою, -їш, гл. Успокаивать, успокоить. В одному Возі моє серце себе впокоїть, одпочине. К. Псал. 139. Як нема долі, нема талану, то й достатки не впокоять. Мир. Пов. II. 84.
Уюковий, -а, -е. Вьючный. Уюкові коні. Вас. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.