Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хорота

Хорота, -ти, ж. = хворота. Вх. Лем. 479.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОТА"
Зажва́кати, -каю, -єш, гл. Зачавкать.  
Згу́слий, -а, -е. Сгустившійся. Желех.
Лю́лечки Ум. отъ люлі.
Найти́, -ся. Cм. находити, -ся.
Пристрітельний, -а, -е. = пристрітний. Єф. 26.
Розгидити, -джу, -диш, гл. Сдѣлать гадкимъ, испортить. Так розгидили старшину і старосту, що й слова не кажи, а то битиме. Канев. у.
Свербота, -ти, ж. Свербежъ. Волч. у.
Слупчастий, -а, -е. Въ видѣ столбика.
Спроста нар. Спроста. Г. Барв. 326. Уже ж то не спроста в його такий жупан. Греб. 390.
Уклепати, -паю, -єш, гл. Выковать. Там єсть з чого шаблюку уклепати. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.