Балаки, -лак, ж. мн. Разговоры. Другий підходе з такою розмовою до короля, як і перший... Третій підходе до короля з тими ж самими балаками.
Віскривець, -вця, м. Сопливецъ, возгривецъ.
Контувати, -ту́ю, -єш, гл. = контентувати.
Пізній, -я, -є. Поздній. Було се пізньої осени. Ой жаль мені раннього кування і пізнього літання.
Пристяжання, -ня, с. Притѣсненіе. Пристяжання — от що не дає глянути людім на світ: драчі та неправди усякі.
Рейдити, -джу, -диш, гл. Болтать, пустомелить. Хоча б оті пани не рейдили.
Римарчя, -чяти, с. Дитя шорника.
Таляпалка, -ки, ж.
1) Женщина, которая возится съ какой нибудь жидкостью, какъ то: мажетъ комнату, бѣлитъ, краситъ что-нибудь, моетъ и т. п.
2) Замарашка, пачкунья, неряха.
Тліти, тлію, -єш, гл.
1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Тлів він серцем, глядючи на мене. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію.
3) Тлѣть, гнить. Піп не схоче даром ховати.... хоч нехована тлій.
Хамутний, -а, -е. 1) О лошади: ходящій въ хомутѣ. А як ся кінь хамутний має?