Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хоч

Хоч, хоча, хочай, хочень, сз. = хоть. Хоч нічого їсти, та весело жити. Посл. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Котл. Ен. Пусти дочку на улицю хочай подивиться. Чуб. V. 901. Хочень Кам'янець невеликий здається, коли людей у йому багато жиє. Камен. у. Хоч що.... Что бы ни... Хоч що буде, — не оглядайсь. Грин. І. 67. Хоч хто.... Кто-бы ни.... Хоч хто казатиме, — не слухайсь. Хоч де... Гдѣ бы ни.... Хоч де будеш, то я тебе знайду. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОЧ"
Вертепа, -пи, ж. Пропасть, оврагъ, ущелье. Вх. Лем. 396.
Враг, -га, м. Чортъ, злой духъ. Не взяв його враг! Ном. № 1355. Куди вас враг несе до гаспидського сина? Греб. 387.
Карук, -ка, м. и пр. Cм. карюк и пр.
Падь, -ді, ж. 1) = падина. 2) Падежъ скота. Черк. у. 3) Медвяная роса, причиняющая болѣзнь колосьевъ. Балт. у. Падь пала (шкодлива на хліб роса). Ном. №585. 4) На мене падь пала. На меня стихъ нашелъ. У всіх дружечок плетена коса, а на мене така падь пала, що я свою косу розчесала. Лукаш. 167.
Піхурчик, -ка, м. Ум. отъ піхур.
Супорок, -ку, м. = суперечка. Менше между собою супороку будеш мати. АД. І. 334.
Ткачик, -ка, м. Ум. отъ ткач.
Торбоноша, -ші, ж. Носящій торбу.
Хворявий, -а, -е. = хворовитий.
Шалиґан, -на, м. Плутишка, мошенникъ. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.