Відплачувати, -чую, -єш, сов. в. відплатити, -чу, -тиш, гл. 1) Отплачивать, отплатить, вознаграждать, вознаградить. Нема в нас, козаків, срібла та злата, щоб за дари дарами відплатити. 2) Отомщать, отомстить. Товариші гайдамаки, чиніть мою волю, що нам треба відплатити вкраїнську недолю.
Зажи́вок, -вку, м. 1) Зародышъ. Пропало просо: морози заживок побили. В єї ще з замолоду заживок (хвороби) у середині, в животі. 2) Питаніе. Як гноювата земля, то корень кращий заживок має, тим хліб добрий роде. 8) Зажитое, заработанное наймомъ имущество. Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок. 4) Внутренняя, самая крѣпкая часть снятой съ животнаго кожи, лежащая между наружнымъ слоемъ — ли́чком и внутреннимъ — ніздр́ею.
Підвіршувати, -шую, -єш, гл. Класть верхъ на стогѣ.
Показність, -ности, ж. Видъ, красивая наружность.
Пощіляний, -а, -е. Истрескавшійся, весь въ щеляхъ. Двоє дверей пощіляних.
Притрухнути, -хну, -неш, гл. Слегка подгнить.
Прочвалати, -ла́ю, -єш, гл. Протащиться, проплестись.
Прощебетати, -чу́, -чеш, гл. Прощебетать.
Стрепехатися, -хаюся, -єшся, сов. в. стрепехнутися, -хнуся, -нешся, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Душа не озивалась, не стрепехалось серце. Його серце мстиво якось стрепехнулось у грудях.
Уговор, -ру, м. Условіе, договоръ. Уговор паче грошей.
