Висмалити Cм. висмалювати.
Зілля́ти, -ллю, -ллєш, гл. = злити.
Кле пред. Возлѣ. Жив колись кле Чепелихи відьми.
Одівець, -вця́, м. Одѣвающій. Подай, Петрику, гребінець! — Я тобі, Марушко, не одівець, що подам тобі гребінець.
Падальник, -ка, м. = падалець.
Пастівник, -ка́, м. = пастівень. Дивлюсь у пастівник, а він коня собі лагодить. Пустив коника до пастівника, а сам пішов у сад виноград. Ум. пастівничо́к.
Плотовець, -вця́, м. Раст. Nicotiana rustica.
Повповати, -ва́ю, -єш, гл. Понадѣяться. На кого ти, Химочко, повповала, що ти собі Марочка сподобала?
Поживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пожити, -живу, -веш, гл.
1) Жить, поживать, пожить. Та буду без отця й без матері поживати. Я ще хочу на світі пожити.
2) Ѣсть, съѣсть. Стали ми хліба-соли поживати. Дай, Боже, пожити з жінкою і з дітками на тарілочці.
3) Потреблять, потребить, пользовать, воспользоваться. Скупий складає, а щедрий поживає. Поживе добро чесно. Краще... чесно заробляти й поживати. Узяв моє власне та і не віддає, — Бог із ним — хай собі пожива. Як умру, дак худобу поживе чорт знає хто.
4) пожити смерти. Умереть. Таки ж бо я Рузю люблю, хоч смерти пожию. З його рук пожила смерти.
Попужнути, -жну, -не́ш, гл. Пугнуть. Як уже пужнули драпіжників, вона поруч з батьком на диво билась з ворогами.
