Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

царинка

Царинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ца́рина. 2) Огороженное мѣсто при усадьбѣ, предназначенное для сѣнокоса. Шух. І. 21. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАРИНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАРИНКА"
Висинити Cм. висинювати.
Дола́жувати, -жую, -єш, гл. = доладжувати.
Капів, -пова, м. Охотничья собака. Шух. І. 235.
Каптанка, -ки, ж. 1) Верхняя одежда въ родѣ кофты. 2) Пиджакъ изъ выбойки. Н. Вол. у.
Лут, -ту, м. Лыко. Здоровий як лут. Ном. № 13946. Лут з його такий. Ном. № 13946.
Москальчу́к, -ка, м. 1) Ребенокъ-великоросъ. 2) Сынъ солдата.
Отаманенко, -ка, м. Сынъ атамана.  
Погромище, -ща, с. Разгромъ. Мов після великої пожежі, або після татарського погромища. Морд. Пл. 6.
Поросперізувати, -зую, -єш, гл. Распоясать (многихъ).
Спижарня, -ні, ж. Чуланъ для провизіи, кладовая.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦАРИНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.