Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

царинник

Царинник, -ка, м. Сторожъ «царини». Лохв. у. Він був у нас царинником, доглядав царини, — щоб ніхто не шкодив. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАРИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦАРИННИК"
Видвигати, -гаю, -єш, сов. в. видвигнути, -гну, -неш, гл. Выдвигать, выдвинуть. Видвигнути свою націю з темряви. К. XII. 7.
Волосінь, -ні, ж. 1) Конскій волосъ. 2) Леса изъ конскаго волоса. 3) Болѣе длинныя нити овечьей шерсти, изъ которыхъ получаются сравнительно тонкія нити. В мене плахта з волосіні. Н. п.
Дячи́шин, -на, -не. Принадлежащій женѣ дьячка.
Зака́чувати, -чую, -єш, сов. в. закача́ти, -ча́ю, -єш, гл. 1) = закасувати, закасати. 2) — глину. У горшечниковъ: смоченную водой глину смѣшивать такъ, чтобы обратить ее въ тѣстообразную массу. Вас. 178.
Плишка, -ки, ж. = плиска в). Шух. І. 89.
Порозчісувати, -сую, -єш, гл. Расчесать (во множествѣ).
Послухатор, -ра, м. = послухач. Дванадцять кобзарів, дванадцять послухаторів. Драг. 373.
Приярок, -рку, м. Небольшой оврагъ, отрогъ оврага. Лохв. у.
Хвітю меж., выраж. звукъ отъ метенія. Хвітю-хвітю! повна скриня оксамиту. Загадка о сметаемой сажѣ. Ном., стр. 299, № 310.
Чай, ча́ю, м. Чай. Чай пити. Рудч. Ск. Т. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦАРИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.