Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвинтарь

Цви́нтарь, -ря, м. Мѣсто въ церковной оградѣ, погостъ, кладбище. Чуб. І. 48. О. 1861. XI. Св. 41. Мурована церква з високою дзвіницею давня вже; мур аж зазеленів; вимощений цвинтарь проріс травою. МВ. І. 149. А титаря на цвинтарі вчора поховали. Шевч. 175. Горбатий цвинтарь у молодого лікаря. Ном. № 13933.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВИНТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВИНТАРЬ"
Вигодити, -джу, -диш, гл. Угодить. Як встану раненько, кождому вигоджу. Гол. ІІІ. 348.годину. Выбрать время. Вигодили таку годину, що нікого дома не було. Черк. у.
Висмердітися, -джуся, -дишся, гл. Вывоняться, утратить дурной запахъ. Завтра в нас гості будуть, а до завтрього хати не висмердяться. Левиц. І. 403.
Грі́свиця, -ці, ж. Промежуточная полоса между двумя рядами посадки на бахчѣ. (Залюб.).
Залива́ння, -ня, с. Заливаніе.
Підсак, -ка, м. = підсака. Вх. Пч. II. 23.  
Підцюкати, -каю, -єш, гл. Подрубить топоромъ.
Повторне нар. Вторично. О. 1862. IV. 2.
Подарковий, -а, -е. 1) Относящійся къ подарку. 2) Служащій подаркомъ. Рушник подарковий. Вас. 168.
Росклеїти, -ся. Cм. росклеювати, -ся.
Увірнути, -ну́, -не́ш, гл. Потонуть. Сікуть, рубають самбір деревце, сікуть, рубають, на Дунай пускають: чи впірне, увірне самбір деревце? Чи пійме, чи возьме староста сваненьку? Гол. IV. 233.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВИНТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.