Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвірготати

Цвірготати, -чу, -чеш, гл. = цвіркотати. Як почне цвірготати цвіргун, цілу ніч цвіргоче. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 424.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРГОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІРГОТАТИ"
Борочок, -чка, м. Ум. отъ бір.
Задира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заде́рти и задра́ти, -деру́, -ре́ш, гл. 1) Задирать, задрать, поднимать, поднять вверхъ. Біда вмерла і ноги задерла. Посл. Ворона літає, а дурень голову задирає. Ном. № 6404. 2) Задирать, задрать, начинать, начать ссору. 3) О коростелѣ: начинать, начать кричать. Як деркач котрого году задере поперед перепілки, то сіно буде дороге. Грин. І. 15.
Копаний, -а, -е. Выкопанный. Ой у полі край дороги копана кирниця. Н. п.
Люти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. = лютувати. Магнат лютився. Мир. ХРВ. 92. Він лютиться, що я не радивсь його. Н. Вол. у.
Овсяник, -ка, м. = вівсяник. Ном. № 122, стр. 294.
Повідшукуватися, -куємося, -єтеся, гл. То-же, что и відшукатися, но во множествѣ.
Поперелякувати, -кую, -єш, гл. Перепугать, напугать (многихъ). Порозганяє, поперелякує дітей. О. 1861. VI. 77.
Пукарь, -ря, м. Буккеръ. Херс. у.
Сідлати, -ла́ю, -єш, гл. Сѣдлать. Сідлай, хлопче, коня вороного. Мет. 75.
Уживок, -вку, м. = ужиток. Із нашого женихання ні слави, ні вживку. Мет. 86.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВІРГОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.