Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байдак

Байдак, -ка, м. 1) Родъ большого рѣчного судна. Рудч. Ск. ІІ. 28. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає — ходім погуляти. Шевч. Великий тяжко був пожар, — човни і байдаки палали. Котл. Ен. ІІ. 29. 2) мн. байдаки. «Селезни, сбившіеся въ стаи тогда, когда матки водятъ выводки». Мнж. 176. 3) байдаки гонити. (Бѣл.-Нос.) и байдаки бити (Левиц. І.) = байдики бити. Ум. байдачок. Ув. байдачище.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 20.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙДАК"
Винниківна, -ни, ж. Дочь винокура.
Дов'я́зувати, -зую, -єш, сов. в. дов'язати, -жу, -жеш, гл. Оканчивать, окончить связывать. Ми дов'язували сьогодні пшеницю. — А ми свою ще вчора дов'язали. Зміев. у.
Живото́к, -тка́, живото́чок, -чка, м. Ум. отъ живіт.  
Ізп.. = ісп... Cм. сп.
Лаврик, -ка, м. = равлик. Желех.
Моло́ти, мелю́, -леш, гл. 1) Молоть. Ой на горі, на Самборі крутий камінь меле. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. Ном. № 6057. 2) Молоть, болтать, нести вздоръ. Ка-зна що меле, аби не мовчати. Таке меле, що і купи не держиться. Чуб. І. 248. 3) молоти хвосто́м. Махать хвостомъ. Кабан закопався в землю да й хвостиком меле. Рудч. Ск. І. 22.
Погукнути Cм. погукувати.
Пригоріти, -рю́, -ри́ш, гл. Пригорѣть.
Суміжи пр.. Cм. сумеж, и пр.
Шпигон, -на, м. = шпиг. Шпигоном — з церкви паламарь. Котл. Ен. IV. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙДАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.