Буквичний, -а, -е. Приготовленный изъ буквиці.
Вимучити Cм. вимучувати.
Вишкіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вишкірити, -рю, -риш, гл. — зуби. Оскаливать, оскалить зубы.
Відмітний, -а, -е. Отличный, отличающійся отъ чего. Та й увесь наш рід одмітен собі усім.
Відскакувати, -кую, -єш, сов. в. відскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Отскакивать, отскочить. То збоку, то ззаду, то спереду, то прискакує, то одскакує. 2) Отлучаться, отлучиться на короткое время. Чи вам мене не треба буде? Я хочу одскочити ниток купити. 3) відскочити від слова. Не исполнить даннаго слова, не сдержать обѣщанія. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить.
Дзюркота́ти, -чу́, -чеш, дзюркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Течь съ шумомъ, журчать. Дзюркотіла з гори вода, збігаючи ринвою між кущами. А срібная хвиля.... дзюркотить.
Заті́яти Cм. затівати.
Козлик, -ка, м. Ум. отъ козел.
1) Козликъ. Козлик ускочив у капусту, і вона у капусту. 2) Весенняя игра. Играющіе, взявшись за руки и составивши кругъ, поютъ про козлика.
3) мн. Раст. Pimpinela Saxifraga. L.
Рахмистиня, -ні, ж. Счетчица.
Родичка, -ки, ж. Родственница. Поблагословила молодих якась родичка замісто матері.
