Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відскакувати

Відскакувати, -кую, -єш, сов. в. відскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Отскакивать, отскочить. То збоку, то ззаду, то спереду, то прискакує, то одскакує. Левиц. І. 107. 2) Отлучаться, отлучиться на короткое время. Чи вам мене не треба буде? Я хочу одскочити ниток купити. Черниг. у. 3) відскочити від слова. Не исполнить даннаго слова, не сдержать обѣщанія. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить. Ном. № 10670.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСКАКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДСКАКУВАТИ"
Відлежувати, -жую, -єш, сов. в. відлежати, -жу, -жиш, гл. Пролеживать, пролежать, лежать извѣстное время.
Надпи́лювати, -люю, -єш, сов. в. надпиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Надпиливать, надпилить.
Наню́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Нанюхаться. Добре нанюхався. Ном. № 12618.
Обвеснитися, -ню́ся, -нишся, гл. Закончить весеннія полевыя работы. Вх. Зн. 42.
Обплести, -ся. Cм. обплітати, -ся.
Повересло, -ла, с. = перевесло. Вх. Зн. 50.
Послідущий, -а, -е. Худшій. Кирило Тур був у Січі не послідущий. К. ЧР. 274. Піду, каже, утоплюсь, усі мене обіжають — я послідущий на світі. Ном. № 4846, стр. 286.
Упімнути, -ся. Cм. упоминати, -ся.
Фіцька, -ки, ж. Легкомысленная молодая женщина или дѣвушка. Крутитсє тота фіцька. Вх. Зн. 75.
Хмурно нар. 1) = хмарно. Грин. ІІІ. 191. Зраня було хмурно. Камен. у. 2) Печально, грустно. Ум. хмурненько, хмурнесенько. Тобі буде все хмурненько, а мені веселенько. Грин. ІІІ. 308.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДСКАКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.