Дармої́жки, -жок, ж. мн. Тунеядство. Піти́ на дармої́жки. Пойти на хлѣба къ кому.
Довали́ти, -ся. Cм. Дова́лювати, -ся.
Звіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. вві́рити, -рю, -риш, гл. 1) Провѣрять, провѣрить, вывѣрять, вывѣрить. Я його вже звірила за того карбованця. Н. Волын. у. Я звірив на собі, що нема й гірше, як води вип'єш з холоду. 2) Довѣрять, довѣрить. Він на ню звіряв усе своє добро.
Знадоб'я, -б'я, с. Снарядъ. Рибалки бачуть, що волок подертий, та кажуть: «хай тобі гаспид з твоїм знадоб'ям.
Наґвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Надѣлать шуму, крику.
Обхарчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Привыкнуть къ харчамъ. Обхарчувались салдати у нас: десять год простояли.
Перевідувати, -дую, -єш, сов. в. перевідати, -даю, -єш, гл.
1) Навѣщать, навѣстить. Вона в мене й не снідала, тільки ж мене й перевідала.
2) Узнавать, узнать. Іди, Юрию, перевідай, запитай си, чого вони (корови) так ричут.
Побережний, -а, -е. , побере́жній, -я, -є. 1) Береговой. Побережні села. Сонце стало серед неба понад білим побережнім піском.
2) Набережный. Побережня стіна.
Пооб'язуватися, -вуюся, -єшся, гл. = пообв'язуватися.
Синьокаптанник, -ка, ж. Носящій синій кафтанъ. Та постривайте, пани-кармазини! гукнув один з синьокаптанників.
