Вечерничити, -чу, -чиш, гл. Устраивать вечерниці, бывать на нихъ.
Густи́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Гудѣть. Грім гуде. Аж земля гула під ногами. Голосно й жалібно гув новий дзвін. Дощечка густиме та гуркатиме. Шумить, гуде вітер по дуброві. 2) О насѣкомыхъ: жужжать. Бджоли гудуть. Жук летить і гуде. 3) О голубяхъ: ворковать. Ой у лісі на горісі три голубоньки гуде. Также о крикѣ и иныхъ птицъ: Припутень гув. Гуде сумно одуд. 4) Говорить разомъ многимъ такъ, что голоса сливаются въ одинъ общій гулъ. Гула козацька рада. 5) У кише́ні гуде́. Пусто въ карманѣ, въ карманѣ свистить.
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Закра́йок, -йку, м. Край, окраина.
Зашуборта́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. Зашумѣть, застучать.
Муштрува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. 1) Быть на ученіи (о солд.), обучаться военнымъ пріемамъ. Поки салдати муштрувались, то капитан частісінько поглядав на Оксану. 2) Возиться. Муштруйся перед дзеркалом цілий день.
Оцвенок, -нка, м. Кусокъ, обрубокъ (дерева, желѣза).
Пронудитися, -джуся, -дишся, гл. Проскучать.
Соєдник, -ка, м. = зєдник.
Чад, -ду, м. Угаръ. Нехай іде з димом і чадом.
