Бі, сокращ. біг, употребл. въ сложныхъ словахъ: помагай-бі. Помогай Богъ! спаси-бі! Спасибо! дасть-бі! Богъ дастъ. дале-бі! про-бі!
Гудзь I, -зя, м. и пр. = Ґудзь и пр.
Гу́сто, нар. 1) Густо. Де густо, там не пусто. Густо замісила тісто. 2) Обильно. Густо сльози ллються. 3) Во множествѣ, много. Манастирь весь богомольці густо обступили. Людей було не дуже густо. 4) Часто. Густо дивиться, та рідко бачить. Ча́сто й гу́сто. Очень часто. Моя мати часто і густо плаче за мною. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. 5) — дзвони́ти. Звонить во всѣ колокола. Як вийшла вона слідом за попадею, то вже густо дзвонили, аж стара дзвіниця хиталась. Ум. Густе́нько, густе́сенько.
Дрі́бен прил. = дрібний. А не піде дрібен дощик без чорної хмари.
Замурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать.
Паркання, -ня, с. = паркан.
Позаторішній, -я, -є. Позапрошлогодній. Позаторішню весну його лихий поніс чогось за Десну.
Скупість, -пости, ж. Скупость. Поживіться, люде добрі, не скупость, тільки така сила.
Убіж, -божі, ж. соб. Бѣдняки, бѣдные люди.
Шабас, -су, м. = шабаш.
