Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

церемонія

Церемонія, -нії, ж. 1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. Без церемонії оглядали кожну паню. Левиц. Пов. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕРЕМОНІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕРЕМОНІЯ"
Баштанище, -ща, с. Поле, бывшее подъ бакшей.
Волота, -ти, ж. = волот.
Глибше нар. Сравн. степ. отъ глибоко. Ум. глибшенько. Все глибшенько пірнає. Г. Арт. (О. 1861. III. 109).
Костельник, -ка, м. Католикъ. Постельники свою погибель чують. К. НС. 38.
Кудрево, -ва, с. Кедръ? Як жидова Христа мучила, та на кудреві й роспинала. О. 1861. XI. Свид. 62.
Мо́глиці, -ць, ж. мн. = могилки. Чуб. VII. 551.
Перегарчати, -чу, -чиш, гл. Прекратить ворчанье (о собакѣ).
Перестругати Cм. перестругувати.
Хорустільник, -ка, м. = хорустіль. Вх. Пч. II. 14.
Щиглячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щеглу. по щиглячій. Какъ щеголъ. Співав би гарно по щиглячій. Гліб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЕРЕМОНІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.