Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цівка

Цівка, -ки, ж. 1) Стволъ дерева. Обчухрав гілля, тільки цівка зосталась. Увесь дуб почорнів од диму, кругом цівки роскидалися головешки. Стор. МПр. 105 2) = ціва 1. Черк. у. 3) Шпулька для наматыванія нитокъ (въ ткацкомъ челнокѣ, самопрялкѣ, шпулері и пр.). Шух. І. 257, 258. МУЕ. ІІІ. 14, 15. Вас. 166, 167. Cм. ціва 2. Щука-риба сукно ткала, а рак-неборак цівки сукав. Мет. 312. 4) Трубка. Вас. 205. У пневматичної машини дві цівки або дудки. Ком. II. 72. 5) Ружейный стволъ. Шух. І. 284. МУЕ. І. 229. 6) Дымовая труба. Угор. 7) Трубчатая кость въ ногѣ животныхъ: верхня цівка — выше колѣна, нижня цівка — ниже колѣна. Богод. у. 8) Плечевая кость. Конст. у. 9) Часть олійниці. Cм. Шух. І. 163. 10) мн. цівки. Родъ ловушки для звѣрей: веревочныя петая, при которыхъ остальная часть веревки скрыта въ дерев. трубкѣ, чтобы пойманный звѣрь не могъ перегрызть веревки (Кубань). О. 1862. ІІ. 62. 11) Струя. Левиц. І. 294. Котл. Ен. IV. 20. Дощ іде, як відром Ілле, а зо стріх біжить, як цівкою. Ном. № 572. Кров цівкою б'є. Добре цівкою смикнув. (О сильно пьяномъ). Ном. № 11752. Ум. ці́вочка. Пішла за ткачика цівочки сукати. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІВКА"
Бабонити, -ню́, -ни́ш, гл. Ворожить. Вх. Уг. 225.
Зваря́ти, -ря́ю, -єш, гл. = золити. Зваряти, деінде в горах повідають: золити шмате. Перепране, чи відіпране шмате кладуть до зваряльні, або якого цебра, посипують попелом, наливають кип'ячою водою і кидають роспалене на огні каміне. МУЕ. III. 33. А в п'ятницю рано хусти зваряли. Н. п. Левиц. І. (Правда, 1868, 12). Звати, зву, звеш, гл. 1) Звать, называть. Нехай мати буде знати, кто зятем звати. Чуб. III. 125. 2) Призывать.
Подопирати, -ра́ю, -єш, гл. Донести, дотащить съ трудомъ (во множествѣ).
Поточуватися, -чуюся, -єшся, гл. Покачиваться, пошатываться. Загнибіда увійшов у кухню, поточуючись. Мир. Пов. II, 76.
Псьоглавець, -вця, м. Человѣкъ съ собачьей головой. То були псьоглавці, люде з песьсіми головами. ЕЗ. V. 202. Cм. песиголовець.
Уґаровувати, -вую, -єш, гл. Выдалбливать желобокъ, пазъ.
Уїдливий, -а, -е. Назойливый, неотвязный. Таке в'їдливе, що візьми та прямо й наплюй йому серед лоба. Ном. № 2736. Ше будь в'їдливий, як та оса. Ном. Ну та й прокляті оці гуси, які вони в'їдливі: не вспів прогнать, уже знов лізуть. Лебед. у.
Устатчитися, -чуся, -чишся, гл.у слові. Сдержать слово. Антосьо.... встатчився в слові. Св. Л. 268.
Чинбарити, -рю, -риш, гл. Быть кожевникомъ.
Чистий, -а, -е. 1) Чистый, незагрязненный, прозрачный. Ой гляну я в чисту воду да на свою вроду. Н. п. 2) Незаросшій сорными травами. Таке просо чисте та велике. Рудч. Ск. 3) Чистый, гладкій. Бог дасть долю і в чистім полю. Посл. 4) — четвер. Четвергъ страстной недѣли великаго поста. ХС. І. 75. Маркев. 4. Ум. чистенький, чистесенький. Рудч. Ск. І. 10. чистюнький. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.