Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цілець

Цілець, -льця, м. 1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо. Павлогр. у. 2) Большая каменная глыба. Вх. Лем. 480.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 431.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІЛЕЦЬ"
Булінька, -ки, ж. Ум. отъ буля.
Висмолити Cм. висмолювати.
Захва́лювання, -ня, с. Расхваливаніе, рекомендація.
Навче́ний, -а, -е. Обученный; пріобрѣтенный наукою. Краще розум прирожденний, ніж навчений.
Нару́гач, -ча, м. Ругатель, насмѣшникъ.
Пагоння, -ня, с. соб. отъ пагін.
Призеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый. Желех.
Скосистий, -а, -е. Наискось стоящій, наклонный. Скосиста гора. Вх. Лем. 466.
Товчення, -ня, с. Толченіе.  
Хорота, -ти, ж. = хворота. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІЛЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.