Анто́нівка, -ки, ж. Родъ яблони и яблокъ: восковое яблоко.
Бур'Янюка, -ки, м. Ув. отъ бур'ян.
Галочка, -ки, ж. Ум. отъ галка.
2) = галонька 2.
Голошіння, -ня, с. = голосіння.
Закарлю́чити, -ся. Cм. закарлючувати, -ся.
Неприхильний, -а, -е. Нерасположенный, неблагосклонный; непріязненный, недружелюбный.
Осліпти, -ну, -неш, гл. Ослѣпнуть. Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять.
Фіґель, -ґля, м. 1) = фиґель 1 и 2 Тогди ся злетіли всі чорти і показували ріжні фіґлі, скакали по столі, по мисках.... Бачать діти, що старий батько з ними фіґля зробив. 2) мн. фі́ґлі. Маленькій локончики на вискахъ женщины.
Челядь, -ди и -ді, ж. 1) Молодежь, молодые люди и дѣвушки. А Наталя за всю челядь славилась красою. ходити між челядь. Бывать въ собранія молодежи. На свадьбѣ челядь — это участники свадьбы изъ молодежи. Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечерять. 2) Женщины (дѣвушки и замужнія). Въ томъ-же значеніи употребляется: біла челядь. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. 3) Слуги, прислуга, домочадцы. Раз поїхав той князь на полювання, да й одбивсь у пущі од своєї челяди. Попівський хліб роспірає челяді бік. Дворова челядь. Ум. челя́дка, челя́донька, челядочка. А за сим словом бувай же здорова, не сама собою, з отцем і маткою, із своєю челядкою. Усю челядоньку порозбужала. Була челядонька, та вся заміж вийшла.
Череда, -ди, ж.
1) Стадо крупнаго рогатаго скота. Народ — як товар у череді: усякі є.
2) Раст. Bidens tripartita L.
3) Просо разныхъ сортовъ. Ум. черідка.
