Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чепілик

Чепілик, -ка, м. = чепелик. Взяв ножик чепілик та й відтяв паличку. Гн. II. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПІЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕПІЛИК"
Брескиня, -ні, ж. Абрикосъ, Passica vulgaris. Гол. II. 701. Ум. брескинка.
Відомість, -мости, ж. 1) Свѣдѣніе, знаніе. 2) Извѣстіе. В салдати тя віддам. — відомости ся сподію. Чуб. V. 234. Cм. відом.
З'єзуї́тити, -чу, -тиш, гл. Сдѣлать подобнымъ іезуиту. З'єзуїчені попи. К. ПС. 97.
Покрадати, -да́ю, -єш, гл. Красть постоянно понемногу.
Привалок, -лку, м. Неподвижная скамья, придѣлываемая къ лежанкѣ. МУЕ. I. 89. (Черниг.).
Проворно нар. Проворно, быстро.
Розділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розділи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Раздѣлять, раздѣлить между собой. Давай гроші — розділімося. Чуб. І. 159. бодай ти з душею розділився! — пожеланіе смерти. Мнж. 171.
Ступійка, -ки, ж. Подножка въ экипажѣ. Конст. у.
Ужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Употреблять, извлекать пользу. Желех.
Чикавка, -ки, ж. = чекіт. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕПІЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.