Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

черевець

Черевець, -вцю́, м. Раст. Stellaria media. Шух. I. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 454.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРЕВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧЕРЕВЕЦЬ"
Заби́й-Круча, -чі, ж. Раст. Clematis integrifolia L. ЗЮЗО. І. 118.
Засхну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = засохти. Загинеш, серденько, загинеш, мов ряст весною у ночі засхнеш. Шевч. 327.
Зги́дити, -джу, -диш, гл. Изгадить, испачкать. Згидив уже ввесь папір, давайте ще буду писати. Канев. у.
Зсілий, -а, -е. Скисшій (о молокѣ). Зсіле молоко. Вх. Зн. 22.
Ле́мзати, -заю, -заєш, гл. Медленно ѣсть.
Лю́зний, -а, -е. Свободный, вольный.
Ошанути, -ну, -не́ш, гл. Охватить. Такий нас ошанув страх, що не знаю. Грин. Изъ устъ 93.
Пайматка, -ки, ж. = пані-матка.
Ростич, -чі, ж. = ростіч. Як звалять одного, другого запорожці, так хто оставсь — у ростич. К. ЧР. 358.
Цо! меж. Призывъ для коровъ. О. 1862. V. Кух. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧЕРЕВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.