Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чин

Чин, -ну, м. 1) Дѣйствіе, дѣяніе. Після старої голови все марно пійшло. Ні порядку, ні чину. Г. Барв. 224. 2) Способъ, образъ. То — проше пана — оттаким чином робилось. Н. Вол. у. Одслуживши в церкві службу Божу і похорон, як слідує, понесли тим же чином і на кладвище. Кв. 3) Чинъ (заимствовано изъ русскаго языка). Великого чину дійшов. МВ. ІІ. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 462.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИН"
Акваре́льний, -а, -е. Акварельный. Мені тепер дуже і дуже треба одну акварельну краску, називається вона сепія. Шевч. О. 1862. ІІІ. 4.
Безуміти, -мію, -єш, гл. Безумѣть, сходить съ ума.
Боржій нар. Скорѣе. Коби боржій трава росла. Гол. IV. 494. Давай мені боржій коня. К. ЧР. 352. Він потяг боржій на базар. Федьк.
Бурли-Голова, -ви, м. Безпокойный человѣкъ, забіяка. Як прийде оця бісова бурли-голова додому, — так усе й піде перевертом по хаті. Екат. г.
Вигнітити Cм. вигнічувати.
Деспоти́чний, -а, -е. Деспотическій. Натура.... груба, дика й дуже деспотична. Левиц. Пов. 7.
Забагни́ти, -ся. Cм. забагнювати, -ся.
Зачина́ння, -ня, с. Начинаніе.
Позакутувати 2, -шуємо, -єте, гл. Закусить (о многихъ).
Скіпатися, -паюся, -єшся, гл. Придираться, привязываться, приставать. Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? вона не була в лісі. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.