Джгут, -та́, м. 1) Платокъ или что нибудь другое свернутое на подобіе веревки, жгутъ. 2) Родъ игры въ карты. Гуляти у джгута. Ум. Джгуто́к.
Зімни́ця, -ці, ж. 1) = зімівка. 2) Фруктъ, созрѣвающій поздно осенью. Кислиці — зімниці. Обтрусять у саду зімниці. 8) Лихорадка.
Кипарисовий, -а, -е. Кипарисный, кипарисовый. Роздаю всім кипарисові хрестики та пляшечки з почаєвською водою.
Котя, -тя́ти, с.
1) Котенокъ.
2) Употребляется, какъ ласкательное слово для дѣтей: Цить, котю, цить! — каже мати, втираючи сльози дитині.
Отягатися, -га́юся, -єшся, гл.
1) Отставать. Він іде попереду, а я отягаюсь, втягаюсь, та як побіжу додому.
2) Откладывать, оттягивать, затягивать дѣло. Cм. отягтися.
Парубків, -кова, -ве Принадлежащій парню.
Погрімати, -ма́ю, -єш, сов. в. погрімати, -маю, -єш, гл.
1) Став грім погрімати, стала чорна хмара наступати. Вже переходить гроза, — ще трохи погріма та й затихне.
2) Гремѣть, погремѣть, громыхать, погромыхать, стучать, постукивать, постучать. Із разних пищаль погрімали, Хмелниченка гетьманом поздоровляли. Отав козак конівкою по мосту добре погрімати.
3) Только сов. в. Покричать, накричать на кого. Пан економ погрімав і вийшов. А щоб оттам росердиться, погрімать — на наймита, або так на кого — ніхто і не чув ніколи.
Позайоложувати, -жую, -єш, гл. Засалить (во множествѣ). Позайоложуємо було собі і носи, і руки.
Скупий, -а, -е. Скупой. Да скупа собі баба, так щоб не наймать наймита, посилає, зятя пасти коні. Ум. скупенький, скупесенький.
Ширитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Расширяться. 2) Распространяться. Та що більше їх пригнічували, то більше вони плодились і ширились. 3) Располагаться, раскидываться. Добре ширитись в чужім.
