Зада́рь нар. = задар.
Ло́пати, -паю, -єш, гл. 1) Стучать, хлопать. 2) Ѣсть, жрать. Старому чоловікові та лопати у піст скоромне.
Одв.. Cм. слова отъ відвага до відв'язуватися.
Поприсягати, -гаємо, -єте, гл. Присягнуть (о многихъ). І поважати присуд наш козацький над королівський всі поприсягали.
Промайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Проработать (о плотникѣ, столярѣ).
Просяниця, -ці, ж. Просяная солома. Овсяниця, просяниця — все то товару корис.
Синівський, -а, -е. Сыновній.
Справуватися, -вуюся, -єшся, гл.
1) Вести себя, поступать. Піду у світ, а як я ся буду справувати? буду я собі мужа глядати.
2) Справляться, управляться. Зося була дуже рада, що мати так добре скрізь справувалась.
3) — з ким. Тягаться съ кѣмъ, судиться, доказывать, искать свои права. Справується за мішок. Справувались ми, справувались з Іваном та й пішли.
Стуляти, -ляю, -єш, сов. в. стулити, -лю, -лиш, гл.
1) Складывать, сложить одно съ другимъ, сжимать, сжать. Яйце стулю так, що воно ізнов ціле буде. І цупко кулаки стуливши, Дареса битись визивав. стулити очі. Зажмурить глаза.
2) Соорудить, сдѣлать кой-какъ. Недавно стулив я собі оцю рясу.
Удягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. удягтися, -гнуся, -нешся, гл. Одѣваться, одѣться. У свитину вдягатимусь. Ой бурлака не вмивався, нема свити — не вдягався.
