Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чорт

Чорт, -та, м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. Ном. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ном. № 12331. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. Н. п. Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чорт-матиме. Полт. чорт зна хто, що, де, куди, як.... Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. чорт зна що, хто — также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. чорт зна як — также: плохо, скверно. Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. Ном. № 841. Чорт зна що, не Брути! Шевч. 214. Чорт зна що плутає. Рудч. Ск. І. 187. Як чор-зна що, — не чепать, щоб і посудини не запаскудить. Ном. № 3288. Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. Левиц. І. 527. Жили, жили, та чор-зна де й ділися. Ном. № 8272. Заїць тоді ж забіг чор-зна куди. Рудч. Ск. І. 25. Чорт його зна, як і вчитись. Левиц. І. 247. Чорт батька знає, як співають! Гліб. Въ томъ же значеніи: чорт-віть що! Рудч. Ск. І. 75. до чо́рта. Много, масса. Чимало таки козаків і панів до чорта. Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. чортик, чорто́к. Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. чортисько, чортище. Чуб. І. 106. Чортяка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 472.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОРТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОРТ"
Виковерзувати, -зую, -єш, гл. Продѣлать что интригами. Сам сатана не вигадає, іскушаючи праведників, що виковерзують ті єзуїти. Стор. МПр. 69.
Дри́вотень, -тня, м. = дрівітня. Екатер. у. (Залюбовск.).
Жир, -ру, м. 1) Жиръ. То з жиру дуріють; собаки з жиру казяться. Ном. № 10800. 2) Кормъ, пропитаніе, добыча (у дикихъ звѣрей). Качки полетіли на жири. 3) Орѣшки изъ дерева букъ. Камен. у. 4) Трефовая масть (въ картахъ). К. С. 1887. VI. 463. Ум. жиро́к.  
Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Мнж. Прийшов пізно, аж завізно. Ном. № 1802. Ум. завізне́нько. Аф.
Застраши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Устрашить, испугать, запугать. Та не всіх же хижа сила людоїдством застрашила. К. Досв. 112.
Злопати, -паю, -єш, гл. Сожрать.
Один, одна́, одно́ числ. Одинъ, одна, одно. З одним, Богом на сто ворог. Ном. № 12. оди́н о́дного, одно 'дно́го, оди́н у о́дного, один на о́дного и пр. Одинъ другого, другъ друга, другъ у друга, другъ на друга и пр. Вони один одного покохали. Стор. МПр. 57. Питали один в одного. Єв. Мр. І. 27. Пастухи казали один до 'одного. Єв. Л. II. 15. один по одному. Одинъ за другимъ. ЗОЮР. І. 6. Один по одному лист у гаї осипається. Дещо. Один по одному спішать. Щог. В. 134. одним один. Совершенно одинъ; единственный. Вона була хорошого роду і одним одна дочка у батька дуже багатого. Кв. одно́, в одно́. Не переставая. Ледві додому вернувсь та 'дно стогне. Грин. І. 285. Я її пужалном лущу в одно. Щог. В. 71. все одно. Все равно. А що ж, каже царенко, нам все одно пропадать. Рудч. Ск. не одно́-десять. Не одинъ десятокъ. Не одно-десять навчив парубків пісень московських співати. Кв. одного разу. Однажды. одного ранку, вечора. Однажды утромъ, вечеромъ. Одного ранку... сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. МВ. ІІ. 4., Ум. одне́нький. Вона у мене одненька. Лохв. у.
Пожилиця, -ці, пожиличка, -ки, ж. Жилица, квартирантка. Мнж. 189.
Фантє, -тя, с. соб. 1) Всякая одежда. Шух. І. 98. Cм. хвантя. 2) Лохмотья, рваная одежда. Вх. Зн. 74.
Шатонька, -ки, ж. Ум. отъ шата.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОРТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.