Вишалювати, -люю, -єш, гл. Обить шалевкой.
Дму́хати, -хаю, -єш, одн. в. дмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, подуть. Не дмухай проти вітру. Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дмухне. Попіл в вічі дмухати. Не дам у ка́шу собі́ дму́хати. Нe позволю вмѣшиваться въ мое дѣло. 2) Только въ несов. в. Пыхтѣть. Росердився та так дмуха, що й не приступай. Въ слѣдующихъ значеніяхъ употребляется только однокр. в.: 3) Ударить, хватить. Як дмухнув мене по пиці, так у мене й голова замакітрилась. 4) Выпить, осушить. Дмухнув чарчину мов тую воду.. 5) Побѣжать, поѣхать, махнуть. Дмухнім лиш братці, ми до неї. Буйволи на сонці помліли; як угляділи воду, так до води й дмухнули. Дмухну́ти дра́ла. Быстро уйти, удрать.
Дубни́к, -ка́, м. 1) = дубняк. 2) Чанъ для дубленія кожъ. Ум. дубничо́к.
Засно́вувати, -вую, -єш, сов. в. заснува́ти, -ну́ю, є́ш, гл. 1) Засновывать, засновать, затыкать, заткать. Заснуєм ліси все поворозками. Павук заснував усе вікно. 2) Основывать, основать. Нову Січ на Чортомлику заснувати.
Можновла́дець, -дця, м. Вельможа. Своє давняшнє руське княже право оддав король неситим можновладцям.
Обережно нар. Осторожно.
Пооббірати, -раю, -єш, гл. То-же, что и обібрати, но во множествѣ. Кругом їх (уліїв) пообшукує, сухе пооббірає.
Роспатлувати, -лую, -єш, сов. в. роспатлати, -лаю, -єш, гл. Растрепывать, растрепать (волосы). Попереду несли Зіньку роспатлану і росхристану, неначе мертву.
Росходжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. росходи́тися, -джуся, -дишся, гл.
1) Только сов. в. Заходить, приняться ходить. Ти, козо, росходися, розвеселися. Росходилась, як квочка перед бурею.
2) Усиливаться, усилиться (о вѣтрѣ); сердиться, разсердиться, выйти изъ себя, войти въ азартъ; капризничать, раскапризничаться. Еней і сам так росходився, як на аркані жеребець. Мала дитина не давала досі вночі спокою і часом росходжувалась саме при гостях. Росходився, як московський постіл.
Шпихлір, -ра, м. Амбаръ для зерноваго хлѣба и муки.
