Буритися, -рюся, -ришся, гл.
1) Возмущаться, волноваться.
2) безл. Собираться бурѣ. Хмариться, буриться, — дощ буде....
Васильок, -лька, м. Раст. а) Ocimum Basilicum. б) Amarantus paniculatus L. в) Amarantus sanguinemus L. г) Salvia dumetorum Andrz. д) — польовий. Thymus acinos. Без васильків і без рути спочивайте, діти. Нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини. Ум. васильочок. А у садочку два висильочки.
Гінно нар. Свободно, вольно.
Допо́внювари, -нюю, -єш, гл. = доповняти. Усього достачає і хлібом святим доповнює. Вам і чаші не доповнювані.
Надлу́бати, -баю, -єш, гл. Наковырять.
Подивування, -ня, с. Удивленіе.
Поживати, -ва́ю, -єш, сов. в. пожити, -живу, -веш, гл.
1) Жить, поживать, пожить. Та буду без отця й без матері поживати. Я ще хочу на світі пожити.
2) Ѣсть, съѣсть. Стали ми хліба-соли поживати. Дай, Боже, пожити з жінкою і з дітками на тарілочці.
3) Потреблять, потребить, пользовать, воспользоваться. Скупий складає, а щедрий поживає. Поживе добро чесно. Краще... чесно заробляти й поживати. Узяв моє власне та і не віддає, — Бог із ним — хай собі пожива. Як умру, дак худобу поживе чорт знає хто.
4) пожити смерти. Умереть. Таки ж бо я Рузю люблю, хоч смерти пожию. З його рук пожила смерти.
Полапати, -паю, -єш, гл. Пощупать. Полапала за ребро. Ось понеси молоть, то підкруте, полапа борошно та й сяде.
Поскромадити, -джу, -диш, гл.
1) = поскребти.
2) — потилицю. Почесать въ затылкѣ. Грицько... поскромадив потилицю і геть відійшов.
Угоріти Cм. угоряти.
