Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шестиголовний

Шестиголовний, -а, -е. Шестиглавый. Шестиголовний змій. Мнж. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕСТИГОЛОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕСТИГОЛОВНИЙ"
Гліг, глогу, м. = глід. Желех.
Горо́шковатий, -а, -е. Подобный гороху: въ крупныхъ зернахъ, въ мелкихъ шарикахъ. Горошкувата земля. Камен. у. О смушкѣ: въ мелкихъ завиткахъ. Гарний ковнір, горошкуватий. Н. Вол. у.
Зсподу нар. = зісподу. Накладем стіжок зсподу широкий. Чуб. III. 465.
Опікання, -ня, с. 1) Опеканіе. 2) Обжиганіе, опеканіе.
Охматися, -маюся, -єшся, гл. Желать, стремиться. Іще й не охмається й заміж. Г. Барв. 9. Я охмалася йти за його. Г. Барв. 231.
Піняз, -за и пінязь, -зя, м. 1) Монета въ 1/2 крейцера. Угор. 2) мн. Деньги. Гол. IV. 443. Вх. Лем. 450. Ум. пінязок, пінязьок.
Поколіти, -ліємо, -єте, гл. Околѣть (о многихъ). На чистому щоб поколіли, щоб не оставсь ні чоловік. Котл. Ен. І. 33.
Поцвічити, -чу, -чиш, гл. Поучить, пошкодить.
Проклінниця, -ці, ж. Та, которая проклинаетъ. Гн. II. 126.
Черити, -рю, -риш, гл. Облупливать кору. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕСТИГОЛОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.