Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбувати

Відбувати, -ва́ю, -єш, сов. в. відбути, -буду, -деш, гл. 1) Отбывать, отбыть, исполнять, исполнить (повинность), отрабатывать, отработать. Проханий кусок горло дере, бо тяжко його відбути. Ном. Як заробив, так і відбудеш. Ном. № 707
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБУВАТИ"
Добіра́ння, -ня, с. Подбираніе, выбираніе. З таким добіранням ти нічого не купиш.
Козачизна, -ни, ж. = козаччина. Не вернеться козачизна, не встануть гетьмани. Шевч. ІІ. 2.
Ли́врити, -рю, -риш, гл. Плохо читать. Вчився він добре на филозофії: в шіснадцять літ письмо мимрив та все по латині ливрив. КС. 1882. IX. 480.
Облесник, -ка, м. Льстецъ.
Освідчатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. освідчитися, -чуся, -чишся, гл. Объявлять, объявить себя.
Позашивати, -ва́ю, -єш, гл. Зашить (во множествѣ). Позашивай роспірки в сорочці. Богодух. у.
Пообполіскуватися, -куємося, -єтеся, гл. Ополоскаться (о многихъ). Тільки вскочили в воду, пообполіскувалися та й назад. Харьк. у.
Попровадити, -джу, -диш, гл. Потащить, понести, повезти. І попровадили тих братів на Сібір. Грин. І. 97.
Приговорити Cм. приговорювати.
Провідничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ провідниця. 2) Особая свѣчечка во время похоронъ: съ такими свѣчечками въ рукахъ дѣти становятся вокругъ гроба предъ выносомъ его изъ дому, трижды ихъ притушиваютъ, а остатокъ прилѣпляютъ къ срединѣ гроба. Мил. 169.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.