Безувірний, -а, -е. 1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним.
2) Злой, безсердечный. Cм. бузувірний.
Вежовий, -а, -е. Башенный. вежовий дім. Тюрьма. Звенигородка.
Напанува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. 1) Достаточно погосподствовать. 2) Достаточно побарствовать.
Однодумець, -мця, м. Единомышленникъ.
Ополистий, -а, -е. 1) Плотный, толстый, широкій. Ополистий стіг наклали.
2) Вѣтвистый. Ополиста яка тополя. Ополиста груша.
Повизолочувати, -чую, -єш, гл. Позолотить (во множ.). Такі повизолочувані усе пам'ятники.
Позавозити, -вожу, -зиш, гл.
1) Завезти (многое). Як станем їхати в город, то й почнуть баби: завези моїй, дочці сорочку! завези моєму синові чоботи! та як почнеш завозити та й прогаєшся, поки всім позавозиш.
2) Уѣхать, не возвративъ занятаго. Позичиш кому грошей, чи й так чого попросе, а тоді й поїде і не віддасть. Отак чимало вже нашого позавозили.
Понадирати, -ра́ю, -єш, гл. Надрать (во множествѣ).
Потлумлення, -ня, с. Заглушеніе, подавленіе.
Скапувати, -пую, -єш, сов. в. скапати, -паю, -єш, гл. Скатываться, скатиться по каплѣ, вытекать, вытечь по каплѣ. Усе додолу (сльози) скапують та й скапують. Бодай ти очі скапали. Як я що винен, най перед вашими очима як віск скапаю.
