Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шкарубитися

Шкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = шкарубіти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКАРУБИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКАРУБИТИСЯ"
Каблукуватий, -а, -е. Дугообразный.
Ли́стячко, -ка, с. соб. Ум. отъ листя.
Обробляти, -бля́ю, -єш, сов. в. оброби́ти, -блю́, -биш, гл. Обрабатывать, обработать, отдѣлывать, отдѣлать.
Пивоварка, -ки, ж. Пивоварка. Ум. пивоварочка. І до печі куховарку наняв, і до пива пивоварочку. Чуб. V. 1122.
Поплічник, -ка, м. Помощникъ, подручный.
Самодержавець, -вця, м. Самодержець. Шевч. ІІ. 245.
Сокорина, -ни, ж. = осокорина. Як широка сокорина віти роспустила. Шевч.
Сплакати, -чу, -чеш, гл. 1) Заплакать. Сплакав над ними (прощаючись), поблагословив їх. Гн. І. 145. Вона стала, сплакала, та й дома ся зостала. Гол. І. 216. 2) Выплакать. Сплакала очі темної ночі, що світонька не бачу. Чуб. V. 184.
Сплюща, -щі, ж. Ливень, проливной дождь. Вх. Зн. 65.
Шпарутки, -ків, мн. Двѣ дощечки, связанныя по срединѣ, въ мѣстѣ, гдѣ соприкасаются ихъ внутренніе концы, — при помощи ихъ равномѣрно растягиваютъ края полотна. Cм. шпарувати 2. МУЕ. III. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКАРУБИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.