Бідака, -ки, об. = бідаха.
Голопуцьок, -цька, м.
1) Неоперившійся птенецъ.
2) Переносно: ребенокъ. Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по улиці.
Го́пки меж. 1) Выражаетъ скаканіе, прыганіе, топаніе въ танцѣ. Гопки, рижа! а в рижої і духу нема. Пізно старого кота учить гопки. Та вижнемо жито до самого краю, поставимо в копки та вдаримо в гопки. 2) ста́ти го́пки. Подняться на дыбы (о лошади). Копі.... як замордуються, як стануть гопки.
Кукулюх, -ха, м. Улитка.
Опій, -по́ю, м.
1) Опой.
2) Болѣзнь у животныхъ отъ горячаго пойла. Ця коняка заслабла від спою.
Пакінь, -коня, м. Плохой конь, кляча (въ сказкѣ).
Поточний, -а, -е. Текущій; обыденный. Поточні потреби.
Скаконути, -ну, -неш, гл. Сильно прыгнуть, скакнуть. А кінь як скаконе.
Тутеський, -а, -е. = тутешній.
Чахнути, -ну, -неш, прош. в. чах, гл. Чахнуть. Будеш сохнуть, будеш чахнуть, смертоньки бажати.
