Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

голопуцьок

Голопуцьок, -цька, м. 1) Неоперившійся птенецъ. 2) Переносно: ребенокъ. Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по улиці. Г. Барв. 416.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 304.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОПУЦЬОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОЛОПУЦЬОК"
Ганок, -нка и пр = ґанок и пр.
Горне́шник, -ка, м. Тряпка, которою беруть горячій горшокъ изъ печи, тоже, что и ганчірка. Камен. у.
Нажи́ти, -ся. Cм. наживати, -ся.
Обрубляння, -ня, с. Кожаныя или сафьянныя украшеніи въ видѣ бордюровъ или кантовъ по краямъ сѣделки. Вас. 160.
Обужатися, -жаюся, -єшся, сов. в. обуди́тися, -джуся, -дишся, гл. Просыпаться, проснуться, пробудиться.
Подомірковуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Додуматься (о многихъ).
Розімчати, -чу́, -чи́ш, гл. Разнести быстро. Як усі господарюватимуть, то й господарство моє рознесуть чисто. Так і золоту гору розімчать. МВ. І. 10.
Скнаро нар. Скупо, скаредно.
Суконний, -а, -е. = сукняний. ЗОЮР. І. 140.
Щадність, -ности, ж. = ощадність. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОЛОПУЦЬОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.