Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпік

Шпік, -ку, м. Мозгъ въ костяхъ. Вх. Пч. І. 15. Гн. II. 25. Чорт його бери з кіст кого, аби мені шпік був. Ком. Пр. № 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПІК"
Гострогля́д, -ду, м. Крѣпкая водка. Лигнув чарок зо три гострогляду, та й не журь, мати! хоч до вечора робити. Канев. у.
Золотомушка, -ки, ж. пт. Королекъ, Regulus. Вх. Поч. II.
Кушнірство, -ва, с. Скорнячество. Чигир. у. Найпотрібніші для селян ремества підупали, як кушнірство, чимбарство, колесництво. О. 1862. І. 52.
Мароква́, -ви, ж. Трясина, топь, болото. Угор.
Одненький, -а, -е., Ум. отъ один.
Опеньгатися, -гаюся, -єшся, гл. Шутливо: Жениться. Знайшов таку, що й опеньгався. Св. Л. 275.
Покричати, -чу́, -чи́ш, гл. Покричать.
Сокирник, -ка, м. Плотникъ. Н. Вол. у.
Умовини, -вин, ж. мн. = умова. Свої вмовини ламають. К. Псал. 128.
Шкульний, -а, -е. = шкулкий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.