Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шпуйний

Шпуйний, -а, -е. О вѣтрѣ: пронзительный, рѣзкій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 511.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШПУЙНИЙ"
Воркувати, -ку́ю, -єш, гл. Ворковать. Чого, серце, як голубка, день і ніч воркує? Шевч. 43. Воркувала горлиця у садку. Гліб. 49.
Древи́на, -ни, ж. = деревина. Шевч. 436.
Жальни́й, -а́, -е́. Печальный, грустный. Желех.
Заві́холитися, -литься, гл. безл. Начаться мятели.
Незабавки, незабавно, незабавом, нар. Вскорѣ, въ скоромъ времени. Зажурився, що в мене грошей нема: незабавом і в тебе не буде. Ном. № 6465. Незабавом прийде й Семен. Н. Вол. у. З того жалю стара незабавом і випростала міст на сім світі. Г. Барв. 114.
Паля 2, -ля́ти, с. = паленя. Ум. палятко. Вх. Лем. 446.
Пообскрібати, -ба́ю, -єш, гл. Оскресть (во множествѣ).
Розгвалтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Раскричаться, поднять крикъ. Перекупки чогось розгвалтувалнсь на базарі.
Трьохпудовий, -а́, -е́ Трехпудовый. Трийчі на день пекла хліб з трьохпудової діжі. Г. Барв. 242.
Шибеник, -ка, м. 1) Висѣльникъ, достойный висѣлицы. Відорвався, як шибеник від шибениці. Ном. № 3152. Борода як у владики, а сумління, як у шибеника. Ном. № 180. 2) Шалунъ, сорвиголова.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШПУЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.