Вичинка, -ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане.
Доброхі́ть нар. Добровольно. Не підеш доброхіть — силою поведемо. А він то (Сомко) не таківський, щоб оддав доброхіть булаву.
Жба́нячий, -а, -е. = жбановий.
Побештати, -таю, -єш, гл. Выругать, выбранить (многихъ).
Позаплітувати, -тую, -єш, гл. Заплесть (во множествѣ) Коси у дрібушки позаплітувані.
Роздвоюватися, -дво́ююся, -єшся, сов. в. роздвоїтися, -двоюся, -ї́шся, гл.
1) Раздваиваться, раздвоиться.
2) Раскрываться, раскрыться на двѣ стороны. Ворітечка двійненькі, роздвойтеся!
Стругач, -ча, м.
1) Обыкновеннаго устройства ножъ, которымъ выстругиваютъ предварительно дерево для ложки.
2) Родъ лопатки для чистки дорожекъ. Щоб ти мені до обіда всі дорожки вичистив у садку. — Добре, я вичистю, зробіть мені тільки такий стругач, як дорожка завширшки.
Учащати, -щаю, -єш, гл.
1) Часто ходить куда; часто посѣщать кого. До титаря вчащає. Де люблять, не вчащай, де не люблять — не бувай. З того часу став учащати що-вечора.
2) Уменьшать, отдѣлять часть. І чужого не займай, і свого не вчащай.
Чернило 1, -ла, с. = чорнило. Спробувать пера й чорнила, що в йому за сила: так перо пише, як муха дише.
Чуханиці, -ни́ць, ж. мн. = чухання. Встрѣчено только въ слѣд. прибауткѣ, употребляемой въ игрѣ нямкало, когда одинъ изъ играющихъ подражаетъ почесыванію. Чухи, чухи, чуханиці, добрі з маком паляниці.
