Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щебетати

Щебетати, -бечу, -чеш, гл. 1) Щебетать. Прилітає соловейко що-ніч щебетати. Шевч. 33. 2) Лепетать, болтать, говорить (весело — о женщинахъ, дѣтяхъ). А дітки ростуть, уже й в'ються коло мене і щебечуть, мої соловейки. МВ. ІІ. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 523.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТАТИ"
Гирсувати, -сую, -єш, гл. Царапать, чертить. Хлопці гвіздком погирсували піч. Борз. у.
Ібиска, -ки, ж. пт. Чайка. Вх. Пч. II. 15.
Кущанка, -ки, ж. Небольшое стадо овецъ, часть отари. Отара — це як багацько овець, а як трошки, так кущанка. Черномор. Кущанка — малий шматок овечат. О. 1862. V. Кух. 38.
Остеґа, -ґи, ж. = остюк. Вх. Зн. 45.
Перегній, -гно́ю, м. Поле, удобренное навозомъ. На перегною — згноєній землі і роблять сіно два рази до року. Шух. І. 170.
Підстрішок, -шку, м. = підстріха.
Пороспихати, -ха́ю, -єш, гл. То-же, что и розіпхати, но во множествѣ.
Прищулюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прищулитися, -люся, -лишся, гл. 1) Притаиваться, притаиться. Прищуливсь у куточку. 2) Прижиматься, прижаться. А я до його ще й більш прищу нюся. Г. Барв. 358. Ік чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться, цілує, гладить, лескотить. Котл. Ен. V. 19.
Рісити, -рішу, -сиш, гл. = рісувати. Вх. Зн. 60.
Розморгатися, -га́юся, -єшся, гл. Приняться подмаргивать. Ми гаразд розморгалися до дівчат. Федьк. Пов. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕБЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.