Бережки, -ків, м. мн. Металлическая обдѣлка краевъ у ножеваго черенка.
Відлупити, -ся. Cм. відлуплювати, -ся.
Лахмануватий, -а, -е. 1) Медленно ходящій. Лахмануватий віл.
2) Оборванный; состоящій изъ лохмотьевъ.
3) Косматый.
Оббрехати Cм. оббріхувати.
Отже нар.
1) Вѣдь. Отже збреше бісів син! Отже доведеться самому йти.
2) Поэтому, слѣдовательно, итакъ.
Подосолювати, -люю, -єш, гл. Досолить (многое). Уся страва не солона, — подосолюй усе.
Прикмітний, -а, -е. Примѣтный; замѣтный, выдающійся. Один був Турн царьок нешпетний, з латином у сусідстві жив, дочці і матері прикметний, і батько дуже з ним дружив.
Сплющатися, -щаюся, -єшся и сплющуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. сплю́щитися, -щуся, -щишся, гл. Закрываться, закрыться, сомкнуться (о глазахъ).
Штитися, штуся, шти́шся, гл. = шануватися. Старим людям треба штитися перед молодими, а не п'яними валятися. Як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився.
Шугнути, -гну́, -не́ш, гл. 1) Полетѣть съ шумомъ; переносно: быстро двинуться, броситься. Вони, мов те вороння, так і шугнули на ростіч. Устала з труни та як шугне по церкві. Люде так і шугнули од тих дверей. 2) Упасть въ яму. Шугнув у провалля, аж зашуміло. 3) Вспугнуть, согнать (птицъ). Шугнув горобців.
