Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щикавиця

Щикавиця, -ці, ж. Родъ растенія. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИКАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИКАВИЦЯ"
А́ва, а́ви, ж. Родъ рыболовной сѣти двойной, при чемъ одна сѣть съ бо́льшими очками; сѣть ставятъ на нѣкоторое время въ воду, въ ней запутывается рыба. МУЕ. І. 47 [Добруджа].
Вуркота, -ти, ж. = воркота. Ой на кота вуркота. КС. 1893. VII. 82.
Дзидзи́кати, -каю, -єш, гл. Говорить, какъ выговариваютъ евреи. Бо й правда, що сей Юдун дзидзикав мов справжній жид. Кв. II. 172.
Маґнесува́ти, -су́ю, -єш, гл. Магнитить. Желех.
Надави́ти Cм. надавлювати.
Піспатися, -плю́ся, -пишся, гл. = поснути. Уснув таки добре у неї, а тамті сі не піспали. Ез. V. 96.
Покійник, -ка, м. = небіжчик. Там дзвонять по душі, там голосять по покійнику. Кв. Ум. покійничок.
Поласкавішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться ласковѣе, добрѣе, милостивѣе. Одвези їм усім по книжці, то може вони й поласкавішають. Шевч. (О. 1862. VI. 10, 11).
Прокрутити Cм. прокручувати.
Щаблюватий, -а, -е. Худой, съ выдающимися ребрами. Щаблювата кобила. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩИКАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.