Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щирець

Щирець, -рця, м. 1) Нетронутая подпочва, вообще что нибудь нетронутое. Н. Вол. у., Радом. у. 2) Чистый песокъ. Гол. Од. 43. Желех. Щирець пісок шорсткість має. Любечъ. 3) Раст. Amarantus paniculatus L. ЗЮЗО. І. 111. 4) До щирця. До дна, до конца, до остатка. Тоді й ми вип'єм до щирця. Алв. 37. Тут Демчиху, мабіть, допекло до щирця, бо аж засичала. МВ. (КС. 1902. X. 145). Попили й поїли усе до щирця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 526.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИРЕЦЬ"
Бавовнянка, -ки, ж. Хлопчатобумажная ткань. Желех.
Вітряниця, -ці, ж. Мотыль (въ машинахъ). Як шеретують, то вітряниця у топчаку гуде.
Жорость, -ти, ж. Бревно, употребляемое для связки плота. Радом. у.
Нуждочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ нужда. 2) Родимчикъ у дѣтей. Канев. у.
Поткатися, -тчуся, -тче́шся, гл. Соткаться. Тобі там і попрядеться й потнеться, і в скриню покладеться. Рудч. Ск. II. 51.
Проволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. проволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Протаскивать, протаскать, проволочь.
Тимчасовий, -а, -е. Временный. Шейк.
Торохкотійка, -ки, ж. = торохтійка.
Трухлина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухли́нка.
Умець, умця и умцю, м. Ум. отъ ум. У його умцю за дурну вівцю. Ном. № 6262.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩИРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.