Вигинатися, -наюся, -єшся, гл. Изгибаться, выгибаться.
Відхарамаркати, -каю, -єш, гл. Быстро и невнятно прочесть. Піп щось відхарамаркав, та ніхто не розібрав.
Ґурґу́ля, -лі, ж. = Ґуля.
Зави́діти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Ой заплакала та Морозиха, ох ідучи на місто. Завиділи козаченьки да мед-вино п'ючи: «Годі, годі, Морозихо, по Морозенку голосить».
Запоро́жець, -жця, м. 1) Запорожець, козакъ запорожской Сѣчи. 2) На свадебномъ пиршествѣ, во время раздачи коровая, запорожцями называются посѣтители, стоящіе за порогомъ хаты. На самім останку дають коровай на запорожця... А як нема запорожців, то староста виходить за поріг і бере той коровай, которий полагається запорожцям. Чи усім сватового хліба достало? — Ні, ще запорожцям не давали. Ой ви, славні запорожці, не лякайтеся, за пороги, за високі не ховайтеся! Просимо вас до хати короваєм дарувати.
Обмакотирити, -рю, -риш, гл. Остричь очень низко при самомъ тѣлѣ. Оце обмакотирили хлопця, що й тіло світиться.
Плохий, -а́, -е́ Смирный, тихій, кроткій. Чи сердита, чи плоха? А не порве ваш, собака? — Ні, він не займе: він у нас плохий. Ти кажеш, Петре, що самий плохий звір — заєць; над вівцю нема й пліхшого. Ум. плохенький, плохе́сенький.
Сухарик, -ка, м.
1) Ум. отъ сухарь.
2) Родъ узора въ вышивкѣ.
Чвертувати, -ту́ю, -єш, гл. Четвертовать. Він не хоче робити, хоч ти його чвертуй. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують.
Чирячка, -ки, ж. = чиряк? Бешихо! чирячка, болячка....
