Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Барзій (ба́рзий?), ба́рза. Черный козелъ, черная овца, но грудь у которой бѣлая.
Валка, -ки, ж. Обозъ. Прийшов же син Гавриленко а до чумаків до валки. Кононенків чесний поїзд валкою несеться. Ум. валочка.
Вимацати, -цаю, -єш, гл. Выщупать, прощупать.
Глушник, -ка, м. Раст. = глушиця.
Поміж II, нар. 1) Около, возлѣ, въ смежности. Мати за няньку у другому дворі поміж. 2) Подъ рядъ, сплошь. У трьох дворах поміж вигинула скотина.
Понатягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и натягти, но во множествѣ.
Скопердин, -на, м. Родъ, игры.
Спуджувати, -джую, -єш, сов. в. спудити, -джу, -диш, гл. Пугать, испугать. Я їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня.
Цукерок, -рка, м. Конфекта. Не треба мені цукерків! Як схочу, то й сама куплю.
