Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

город

Го́род, -да, м. Городъ. Чуру свого до города Черкаси посилав. АД. II. 9. Ум. Городе́ць, городе́чок, городо́к. Ой везуть сироту-сирітку а в Кам'янець-городець. Чуб. В городі царів син, а за городечком царівна. Чуб. III. 159.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 314.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОРОД"
Гнояний, -а, -е. Навозный, унавоженный. Лебед. Мил. М. 105.
Загага́кати, -каю, -єш, гл. Загоготать, захохотать. Харьк. у.
Капарисовий, -а, -е. Кипарисовый.
Кінчак, -ка, м. Мечъ съ узкимъ лезвіемъ.
Перекупити Cм. перекуповувати.
Тенетка, -ки, ж. Сильно поношенная рубашка. Лубен. у. Тенетки нема на хребті, а ще бач. Ном. № 2535.
Уміряти, -ряю, -єш, гл. Не домѣрить. Не скачіть сажнем, а то ви або умірите, або намірите.
Хвалюші, -люш, ж. = валюша.
Хрущище, -ща, м. Ув. отъ хрущ.  
Хухкати, -каю, -єш, гл. = хухати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОРОД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.